ДЕНЬ ДУНАЮ

Дунай широкий і глибокий,
Води невпинна течія,
Синіють верби на два боки
І мріє пісня солов’я.
Затріпотіли риби – зорі,
Щоб у висотах не заснуть,
Лишивши небо неозоре, 
Пірнули в темну каламуть.
І тиша. Лише чути плескіт
Не зовсім виразний часом:
Чи водяник? Чи перелесник?
Чи каламутить воду сом?

А може на купальські свята,
Щоб в пісні вічно не тужить,
Прийшли з віночками дівчата
При місяцю поворожить?
А місяць, як вінок у повні,
Так лиє сяйво на Дунай,
Що хоч при світлі його в човні
«Причинну» Кобзаря читай.
Дунай широкий і глибокий,
Води нестримна течія,
І тиша вкруг така висока,
Як вічна пісня солов’я.